«Настане етап, коли відсоткові ставки підвищаться», – заявив днями міністр фінансів Японії Сюн'їті Судзукі. Токіо Моріта, колишній віцеміністр міжнародних відносин Агентства фінансових послуг (FSA) очікує, що Банк Японії здатний забезпечити плавний вихід із негативних ставок і уникнути будь-якого різкого посилення політики, яке може зруйнувати банківську систему Японії. Але колишній чиновник вважає, що фінансовим органам не слід недооцінювати вплив відходу Японії від десятиліть наднизьких відсоткових ставок, оскільки це може призвести до серйозних змін у діях фінансових установ, вкладників та позичальників.
«Пріоритетом для влади буде забезпечення того, щоб зміна політики не викликала великих потрясінь для ринків та фінансової системи», – сказав Моріта. Глобальні дебати про те, як зміна політики Банку Японії може вплинути на потоки коштів у всьому світі, також будуть «дуже важливими», додав він.
Нагадаємо, що Банк Японії ще з 2016 року утримував короткострокові відсоткові ставки на рівні -0,1%, а прибутковість за 10-річними облігаціями – близько 0%. І лише у 2023 році жорсткий контроль над прибутковістю 10-річних облігацій був злегка ослаблений і відмічено вихід економіки країни з дефляції. А на ринку з'явилися очікування виходу японського регулятора із негативної території за ставками. І головним наслідком надм'якої монетарної політики стало безпрецедентне падіння єни. З 2020 року для японської валюти ситуація значно погіршилася на тлі рішень інших провідних центробанків щодо максимального підвищення ставок. І лише зараз світові монетарні регулятори почали прогнозувати їхнє зниження. І найімовірніше, це станеться не раніше третього кварталу.
І також зараз ми спостерігаємо, як економіка Китаю все міцніше занурюється у дефляцію. Для пожвавлення ринку Народний банк країни сьогодні ухвалив рішення зменшити основну ставку за 5-річними кредитами. Причому не на 15 (як очікували прогнози), а одразу на 25 б. п. – до 3,95%. Це зниження стало першим з червня 2023 року та найбільшим з моменту введення цієї ставки у 2019 році (див. графік). Регулятор має намір таким чином:
- активізувати попит на кредити
- розгорнути спад на ринку нерухомості у бік зростання
Тим часом річну ставку було збережено на рівні 3,45%, а обидва ключові показники за кредитами (1- та 5-річні) виставлені на рекордно низькому рівні. Раніше цього місяця ЦБ Китаю влив у банківську систему країни 1 трлн юанів.
Чи допоможуть ці дії підвищити внутрішній попит і відновити китайську економіку до 2024 року, як раніше обіцяла влада країни? Адже попередні заходи не виправдали очікувань ринку та не зміцнили довіру інвесторів.
Навпаки, з моменту піку 2021 року вартість фондового ринку значно впала. Наприклад, індекс Shanghai Composite втратив у ціні п'яту частину – понад 21%, а загалом китайські акції подешевшали на 7 трлн доларів. Для порівняння другий за значущістю індекс фондового ринку Японії Topix 100 (Tokyo Stock Price Index) лише цього року піднявся на 14%. А 2023-го його зростання склало 27% і стало рекордним з 2013 року..
Підйом Topix 100 був забезпечений головним чином оптимізмом інвесторів з приводу того, що дефляція в Японії добігає кінця. Високопосадовець Кабінету міністрів Японії заявив, що країна знаходиться на останньому етапі перед оголошенням перемоги над падінням споживчих цін. «Коли японські акції зростають, попит з боку закордонних інвесторів зростає, щоб продати єну, щоб застрахувати свій прибуток від акцій», - сказав Юкіо Ішізукі, старший валютний стратег Daiwa Securities Co. «Короткостроковий прогноз єни здається ведмежим через спекуляції за ставкою Банку Японії. Підвищення буде повільним і поступовим, тоді як зниження ставок Федеральною резервною системою відбудеться пізніше, ніж очікувалося раніше». За його словами, не за горами випробування торішніх мінімумів єни.
Тобто слабка єна залучає міжнародні активи економіки країни. При цьому інвестори купують японські акції, а потім прагнуть зафіксувати обмінний курс, щоб уникнути ризиків зниження їх доходів під час падіння єни.
Чи може така схема спрацювати у Китаї та тим самим залучити капітали до країни?
Спад пояснюється безліччю факторів:
- посиленням нормативних вимог
- геополітичною напруженістю
- дефолтами у сфері нерухомості
- внутрішнім економічним тиском
Всі вони спонукали владу країни до рішучих дій для запобігання подальшим збиткам, особливо напередодні місячного Нового року.
Потрібно визнати, що новорічні канікули в Китаї – так званий Золотий тиждень – принесли Країні Драконів добрі новини. За даними міністерства культури та туризму, китайські мандрівники за вісім днів канікул здійснили 474 млн поїздок країною і тим самим забезпечили найбільший показник міграції у світі. Але якщо врахувати, що багато жителів Китаю до грудня 2022 року перебували на тривалих карантинах, то такий стрибок поїздок країною – це унікальне та одноразове явище.
Адже від часу відмови Китаю від політики тривалих карантинів і минуло вже понад рік, але його економіка так і не змогла відновитись і перейти до впевненого зростання. Навпаки, споживчі витрати в країні падають, а довіра бізнесу підірвана настільки, що капітал інвесторів перетікає до сусідніх країн. І Міжнародний валютний фонд пророкує продовження ситуації на найближчі роки:
- продуктивність праці знижується
- частка працездатного населення скорочується
До речі, такі самі проблеми зі старінням населення має Японія. А виграють у цьому інші регіони Азії. Насамперед – Індія, акції якої у січні 2024 року навіть ненадовго випередили ринок Гонконгу, а фондовий ринок став четвертим за величиною у світі. Саме сюди перетікає більшість інвестицій, які йдуть з Китаю. За офіційними даними, минулого Індія отримала іноземних інвестицій на суму 20 млрд доларів США. За цей період для порівняння:
- Шанхайська композитна біржа впала приблизно на 13%
- Базовий індійський індекс Sensex збільшився приблизно на 17%.
Нині Індія є найбільш швидкозростаючою великою економікою у світі. Цього фінансового року, який триватиме до кінця березня, Світовий банк прогнозує її економічне зростання на рівні 6,3%. Гіганти Волл-стріт, у тому числі Morgan Stanley та Goldman Sachs, визначили Індію як головний напрямок для інвестицій.
А Китай у цей час продовжує грузнути у болоті економічних проблем. Сектор нерухомості розвивався дуже агресивно за рахунок швидкого придбання землі та значних боргових зобов'язань. Криза цього найважливішого драйвера економічного зростання в Китаї зіткнулася з дефолтом у сумі 125 млрд доларів. А стійкість китайської економічної моделі зростання дуже похитнулася.
Поки Пекін обмірковує свої наступні кроки, аналітики підкреслюють невідповідність між офіційним оптимізмом і реаліями, з якими стикаються підприємства і споживачі. Тобто Китаю необхідна прозоріша і ефективніша політична комунікація для відновлення впевненості у стабільності країни. А попередні спроби Народного банку Китаю влити ліквідність так і не переконали ринки у необхідності перелому. Вони були або занадто запізнілими, або недостатньо надійними, щоб змінити негативну економічну траєкторію.
Більше того, політичний ландшафт країни під керівництвом китайської Компартії змістився у бік більш централізованого ухвалення рішень з упором на «стабільність» та «загальне процвітання». Однак такий підхід замовчування проблем явно не той шлях, який здатний вирішити економічні складності, включаючи надмірну заборгованість сектору нерухомості та каламутні фінансові системи. Більше того, регулятивні заходи Сі Цзіньпіна у різних галузях стривожили інвесторів та викликали стурбованість щодо правового середовища для іноземного бізнесу.
Згідно з опублікованими в неділю даними Державного управління валютного контролю (State Administration of Foreign Exchange) Китаю, прямі іноземні інвестиції (ПІІ) у країну в 2023 році впали на 81,7% (порівняно з 2022 роком). Таким чином вони склали лише 33 млрд доларів (мінімальний показник з 1998 року). При цьому в четвертому кварталі минулого року розміри не виведеного з Китаю прибутку іноземних підприємств зросли на 17,5 млрд. доларів.
Чи спроможний Китай знайти нові рушійні сили для економічного зростання?
Сектори електромобілів та зеленої енергетики показали перспективні результати. Однак напівпровідникова промисловість та інші галузі високих технологій стикаються з перешкодами, включаючи санкції США та внутрішню неефективність. Інноваційний розвиток ще тільки набирає обертів. А критичний момент для економіки Китаю вже настав. І він матиме наслідки у тому числі для світових ринків та галузей, що залежать від економічного зростання Китаю.